Чинним законодавством України передбачено виключне право суб’єкта суміжних надавати дозвіл на публічне виконання опублікованих з комерційною метою фонограм

Вищевказана теза підтверджується наступними нормами законодавчих актів.

Відповідно до ст.54 Конституції України кожний  громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без  його  згоди,  за  винятками,  встановленими законом.

Вказане правило також кореспондується із загальними положеннями ст.418 ЦК України, де вказано, що право інтелектуальної власності  є  непорушним.  Ніхто  не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Читать далее…

Про ДП УААСП, ОП УМА та ОП УЛМП

Державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав” (ДП УААСП) є найбільшою в Україні організацією колективного управління, яка має міжнародне визнання і є повноправним членом міжнародної організації CISAC (об’єднання авторсько-правових товариств світу, що включає понад 200 авторсько-правових товариств світу з понад ста країн). Читать далее…

VII. Який орган є Установою у розумінні ст.1,4 Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ?

Ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ дає визначення терміну: “установа -   центральний   орган  виконавчої  влади у  сфері інтелектуальної власності.”

Статус Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України визначається згідно із положеннями постанови КМ України від 20 червня 2000 р. N 997 “Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності”, а саме:
- пункту 1: “Державний департамент інтелектуальної  власності  (далі  – Департамент)  є  урядовим органом державного управління,  що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується.”
- пункту 14: ” Департамент  є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку  із  зображенням  Державного   Герба   України   і   своїм найменуванням.” Читать далее…

VI. Відповідність постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 674 “Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності” Конституції України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877) та Господарському кодексу України

Системний аналіз чинного законодавства України про інтелектуальну власність свідчить, що ряд норм “Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності”, затвердженого постановою КМ України №674 від 17.05.2002р. (Положення), застаріли та не узгоджуються із положеннями нормативних актів, прийнятих пізніше та які мають вищу юридичну силу. Зокрема, це стосується відсутності кореспондування окремих норм Положення вимогам Господарського кодексу України, Конституції України та Закону №877: Читать далее…

V. Державні інспектори з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України не уповноважені проводити перевірки закладів торгівлі та громадського харчування на предмет дотримання вимог Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ, а також не мають права вилучати та/або опечатувати обладнання, диски, тощо які використовуються для програвання музики

Вищевказане обґрунтовується наступним.

У відповідності із положеннями ст.4 Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ “контроль за виконанням цього Закону” покладається на Установу.

Ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ дає визначення терміну: “установа -   центральний   орган  виконавчої  влади у  сфері інтелектуальної власності.”
Статус Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України визначається згідно із положеннями постанови КМ України від 20 червня 2000 р. N 997 “Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності”, а саме:
- пункту 1: “Державний департамент інтелектуальної  власності  (далі  – Департамент)  є  урядовим органом державного управління,  що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується.”
- пункту 14: ” Департамент  є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку  із  зображенням  Державного   Герба   України   і   своїм найменуванням.”
Таким чином, Державний департамент інтелектуальної власності не є Установою у розумінні ст.1,4 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, тому що він не є центральним органом виконавчої влади. Читать далее…

ІV. До яких суб’єктів господарювання державні інспектори з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України можуть застосовувати заходи державного нагляду (контролю)

Законами України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування “ від 17.01.2002 № 2953-ІІІ та “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” від 23.03.2000 р. № 1587-ІІІ чітко визначені види господарської діяльності, які підпадають під державний контроль (нагляд) у сфері господарської діяльності, на здійснення якого уповноважені  інспектори,  а це:

а) виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування,   матриць,  а  також  експорт,  імпорт  обладнання  та сировини для їх виробництва;

б) розповсюдження примірників   аудіовізуальних    творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних. Читать далее…

ІІІ. Повноваження державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України щодо здійснення державного нагляду (контролю)

Загальні принципи регулювання відносин державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності такі:

- ст. 19 Конституції України: “Органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.”

- п.4 статті 19 Господарського кодексу України: “Органи  державної  влади  і  посадові особи,  уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю,  їх  статус  та  загальні  умови  і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами.” Читать далее…

ІІ. Мета створення та призначення державних інспекторів з питань інтелектуальної власності

Спеціальне (профільне) законодавство України, яке регулює діяльність державних інспекторів з питань інтелектуальної власності ДДІВ включає в себе:

І. Огляд законодавства, яке регулює засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Відповідно до статті 19 Конституції України: “Органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.”

Вказана норма Основного закону чітко кореспондує із положеннями пп.4 та 5 статті 19 Господарського кодексу України: “Органи  державної  влади  і  посадові особи,  уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю,  їх  статус  та  загальні  умови  і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами. Незаконне   втручання   та   перешкоджання   господарській діяльності  суб’єктів  господарювання  з  боку  органів  державної влади,  їх посадових осіб при здійсненні ними державного  контролю та нагляду забороняються.” Читать далее…

Чи мають законні повноваження державні інспектори з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України (далі – інспектори та ДДІВ) проводити перевірки закладів торгівлі та громадського харчування на предмет дотримання вимог чинного законодавства України про використання об’єктів авторського права та суміжних прав способом публічного виконання, а також вилучати та/або опечатувати обладнання, диски, тощо, які використовуються при програванні музики у таких закладах?

Для зручності викладу відповідь на це питання ми поділили на наступні частини:

І. Огляд законодавства, яке регулює відносини у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

ІІ. Мета створення та призначення державних інспекторів з питань інтелектуальної власності ДДІВ.

ІІІ. Повноваження державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності та норми спеціальних законів про Установу як центральний  орган виконавчої  влади  у  сфері інтелектуальної власності, який здійснює державний нагляд (контроль) у цій сфері.

ІV. До яких суб’єктів господарювання та які заходи державного нагляду (контролю) можуть застосовувати інспектори.

V. Державні інспектори з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України не мають права проводити перевірки закладів торгівлі та громадського харчування на предмет дотримання вимог Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ, а також не мають права вилучати та/або опечатувати обладнання, диски, тощо які використовуються для програвання музики.

VI. Відповідність постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. N 674 “Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності” Конституції України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон) та Господарському кодексу України.

VII. Який орган відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 року № 3792-ХІІ є Установою?